|
На запит в мережі інтернет "письменник Ручко" – це сучасний український автор фантастики, відомий як Ручко Олександр, який пише в жанрах фентезі та наукової фантастики і публікується на платформах типу Litnet, де його книги доступні для читання онлайн. Він належить до нової хвилі авторів, що створюють українську фантастику, на відміну від класиків минулих років, як-от Володимир Владко, згадуваний у контексті української фантастики. Його твори охоплюють теми космічних подорожей, чорних дір, всесвіту та розуму. Серед відомих робіт — «Таблетки для разуму», де об'єднано елементи фантастики, пригод і філософії. Ручко активно діє в освітній сфері, брав участь у проектах для дітей та юнацтва в Києві. Його твори доступні безкоштовно, що сприяє поширенню наукової фантастики серед широких шарів читачів. |
|
Разместил свою страницу на https://booknet.ua/, и первый рассказ на украинском языке там "ХАЙ БУДЕ СВІТЛО!". ХАЙ БУДЕ СВІТЛО
... Читать дальше » |
|
Беседа ученого Николая Васильевича Кравчука с двумя журналистами и писателями - писателем и тележурналистом Андреем Дмитруком и писателем и журналистом Александром Ручко. |
|
Писатель и журналист Александр Ручко в гостях у писателя и научного журналиста Андрея Дмитрука. Тема разговора - о науке и ее существовании как таковой в нашей стране. |
|
|
|
Дощ – це мандрівка води з неба на землю. Краплі народжуються у хмарах, де водяна пара перетворюється на маленькі кульки. З’єднуючись, вони стають важкими й падають вниз. Щоб зовсім було зрозуміло, уявіть собі, що небо – це величезний чайник, у якому гріється вода. Коли чайник «закипає», піднімається пара, з нього випадають краплі дощу. Завдяки цьому чайнику на Землі завжди є життя. Без дощу не було б річок, озер і навіть зелених лісів. Він живить ґрунт, дарує воду рослинам і тваринам, а людям допомагає вирощувати врожай. Кожна крапля дощу – маленька частинка великої системи природи. Але є одна прикрість: на нашій планеті дощ розподіляється несправедливо. У деяких місцях він іде мало не щодня, немов хмари живуть там постійно. У тропічних джунглях ... Читать дальше » |
|
В Институте Времени есть один очень колоритный персонаж. Марш-экспедитор Семен Лавриков. Задача марш-экспедитора в переправке оборудования, материалов и прочих предметов к работающим в разных временных промежутках внедренным наблюдателям, или как их еще называют – исследователям времени. |
|
Таємниця трипільського бінокля: чи міг він бути доісторичною батареєю? Таке запитання поставив я перед собою, вивчаючи трипільські артефакти в Київському обласному археологічному музеї в місті Трипілля.
Мабуть мої запитання здались екскурсоводам дуже дивними, а мої гіпотези дуже зухвалими з точки зору археології. І от мені, як журналісту, стало дуже цікаво, чому ніхто навіть не намагався збагнути природу та призначення такого загадкового трипільського артефакту, як славнозвісний «Трипільський бінокль»? Тим більше, що як у інженера, а вже потім письменника і журналіста, у мене така теорія виникла одразу. До речі, археологія дуже часто ставить перед дослідниками запитання, на які складно дати однозначну відповідь. Це емпірич ... Читать дальше » |
|
Настало лето... Бабы оголились.
|
|
Работаю сейчас над продолжением романа ОБСЕРВАТОРИЯ ВРЕМЕНИ, один из рассказов этого романа - "ЗВОНОК ИЗ ПРОШЛОГО", который вошел в сборник "НОВА УКРАИНСКА ФАНТАСТИКА" вместе со "КЛЕТКОЙ ДЛЯ БОГА", кстати ... Читать дальше » |
